Цікаво:
 
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

ЗАСНОВАНИЙ:

у січні 1928 р. Випущено 952 номери загальним накладом – понад 320 млн. прим.

НАГОРОДИ:

Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР - 1978 р.

Почесна Грамота Кабінету Міністрів України - 2003 р.

Після 1991 р. - грамотами Дежкомтелерадіо, міністерств освіти і науки, культури та туризму, Національних спілок письменників, журналістів, художників, багатьох громадських організацій.

ЧИТАЦЬКА ПОШТА:

станом на 30.10.11 р. - понад 9 тис. листів.

Переважно –  відповіді на конкурсні завдання. Кількасот - від учителів, батьків, бібліотекарів та ін.

ГЕОГРАФІЯ:

усі адміністративні райони України, діаспорні організації  у США, Канаді, Австралії, Італія, Іспанія, Туреччина, Естонія, Грузія.

АУДИТОРІЯ:

від 1 до 7 класів; 55% - дівчатка; родини з вищими вимогами  до читання і виховання своїх дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Благословився на світ у січні 1928 р. під назвою „Жовтеня” у Харкові як орган Комдитруху  і Наркомосвіти. Після  перерви в роки війни відновлений у квітні-травні 1945 р.  уже під назвою „Барвінок”. Мав російськомовний випуск. До 1991 р. виходив як „республіканський журнал для молодших школярів ЦК ЛКСМУ”. Тепер  засновник і видавець – трудовий колектив редакції.

Увійшов до кола найпопулярнішого дитячого читання і залишив слід у засвоєнні мільйонами фундаментальних цінностей, ставши для багатьох поколінь дітей  виразником духовного єства їхніх батьків.

Побудованому переважно на українському матеріалі „Барвінкові” судилася ще й унікальна місія збереження національної ідентичності за межами материкової Вітчизни. У 60-ті і до початку 90-х рр.  його 1,2–1,8 млн щомісячних накладів 500–800 тис.  розповсюджувались передусім у районах скупченого проживання українців на всій території СРСР, а також 150–180 тис. прим. – у колишніх ПНР, ЧССР, НДР, БНР. Мав 30–50 тис. передплатників україномовного випуску за межами України. Видання надходило до 28 країн світу.

За 80 років – 916 номерів загальним накладом понад 310 млн прим.  У народній пам’яті зберігається як національний журнал.

У соціокультурному середовищі сприймається  насамперед як літературне видання. Тому до нього завжди висуваються вищі, ніж до інших видань, вимоги. Вітчизняна, світова класика та фольклор — основа кожного номера. Однак домінантними  були, і є ті художні явища, твори  тих письменників  які визначають магістральний шлях розвитку літератури для дітей молодшого шкільного віку. Навколо журналу постійно гуртуються молоді літературні сили — М. Трублаїні, О. Копиленко, О. Донченко та ін. у 20—30-ті рр., такі відомі майстри слова, як  Д. Білоус, В. Нестайко, В. Кава, А. Костецький, В. Довжик, Г. Почепцов – у 60–90-ті рр., Г. Малик, І. Січовик, М. Пономаренко, Л. Мовчун – у наші дні.

За 80 років у “Барвінку” виступив  майже весь цвіт української літератури ХХ ст., усі письменницькі покоління. Спеціально написати для нього вважали своїм обов’язком П. Тичина, М. Рильський, М. Стельмах, В. Сосюра, А. Малишко, О. Вишня, Ю. Яновський, П. Усенко та ін. Пізніше — Л. Костенко, Д. Павличко, М. Вінграновський, І. Драч, Б. Олійник, Є. Гуцало, В. Близнець, Григір Тютюнник, В. Шевчук.

З перших публікацій у “Барвінку” починався творчий шлях багатьох літераторів, які згодом уславили рідне письменство. Тут побачили  світ твори, що понад півстоліття були хрестоматійними. Низка їх входить до шкільних підручників і збірників новітнього часу. У 80-ті рр. засновані літературна премія ім. О. Копиленка, студія “Первоцвіт”. Головними редакторами журналу були відомі письменники — Н. Забіла, О. Іваненко, Б. Чалий, А. Давидов, В. Моруга. З 1989 р. його очолює В. Воронович.

З “Барвінком” співпрацювали  видатні українські художники — В. Касіян, Т. Яблонська, М. Дерегус, В. Григор’єв, Г. Якутович, В. Литвиненко, М. Пшінка  та багато ін.

ВІДПОВІДЬ ВИКЛИКАМ НОВІТНЬОГО ЧАСУ

У 90-ті рр. було переосмислено попередній досвід журналу,  збільшено обсяг, змінено цільову аудиторію, скасовано російськомовний випуск. Новий редакційно-авторський склад узяв на себе зобов’язання утвердження принципів першопрохідництва та професійної журналістики.
Обрана модель суспільної відповідальності „Барвінку”,  неприйняття комерціалізації  були усвідомленою відповіддю  на безконтрольне поширення у дитячому середовищі негативних явищ,  послаблення у ньому ролі традиційних інститутів, пригнічення дитячого читання, сповзання його до примітивізації світогляду та  диктату рекламних моделей поведінки.

Активна позиція видання, підкреслено зорієнтованого на систему духовних  цінностей та етичних норм,  нові інтелектуальні й емоційні запити, дає також необхідні сигнали ринку дитячої періодики. Відгукуючись на нагальні потреби освіти, журнал тривалий час публікує народознавчі матеріали, пізніше – понад сотню програмних творів,  текстів яких ще не було  у школі, на прохання вчителів – галерею літературних портретів хрестоматійних авторів, спеціальні сторінки з дитячого футболу. За публікаціями „Барвінку” в Україні вперше з’явилися комплекти посібників з валеології,  журнал стає причетним до  підготовки серії підручників з „ОБЖД”, а тепер –  „Основи здоров’я” загальним накладом  800 тис. прим.
Збагачуючи свої кращі традиції, „Барвінок” у 1991–2007 рр. увів  першодруком у  культурний ужиток понад 30 повістей, кількасот творів малих жанрів. Більшість із надрукованого витримує по кілька книжкових видань, рекомендується в школі. За публікаціями в журналі  стають членами Національних спілок письменників, журналістів,  присуджуються літературні премії.

Втративши традиційні ринки після розпаду СРСР, журнал утвердив своє провідне становище серед вітчизняної періодики. У 1991–2007 рр. вийшло його 13,5 млн. прим., до 2004 р.  передплата на нього становила до 20% передплатних тиражів усіх видань, в останні роки за цією позицією  він поперемінно  посідає одне з трьох  перших місць  серед більш як 170 дитячих газет і журналів.

Найбільш продуктивним з погляду досягнення програмних цілей „Барвінку” і новаторським у професійному плані стало останнє п’ятиріччя. До співробітництва було запрошено авторів новітніх шкільних підручників,  освітніх проектів, інших фахівців. Увага зосереджувалась не лише на майстерності розробки тем, а й на актуалізації змісту і методичному інструментарії. Це дало змогу повніше скористатися однією із визнаних переваг журналу, коли читач, подібно до факультативів, спецкурсів системно засвоює  певний обсяг  поглиблених знань,  і вони входять до кола його світоглядних цінностей.

Відтепер формування ключових компетентностей школяра, його нової навчальної мотивації, національної свідомості та патріотизму, міцної духовно-моральної основи,  навичок здорового способу життя пріоритетних завдань „Барвінку”  і зацікавленостей суспільства, держави, вже не обмежується журнальними сторінками,  а продовжується тривалою самостійною роботою читача через систему ефективно стимульованих  завдань, конкурсів, досліджень, тренінгів.  Виразною є нова тональність видання. Вона дає дитині відчуття завтрашнього світу, розумінням того,  що в майбутньому вирішальними будуть її знання, таланти і здатність до саморозвитку.

Удосконалення моделі суспільної відповідальності „Барвінку”, підпорядкування його сучасним потребам розвитку дитини зумовило появу „Меморандуму співробітництва” (2006 р.). Редакційно-авторський колектив задекларував у ньому необхідність широкого громадського руху за якісне дитяче читання – таке, що пропонує чіткі орієнтири і цінності ХХІ століття.

Журнал бере активну участь у різних акціях  в інтересах дітей, активно пропагує свою позицію у ЗМІ.

Відзначений Почесними Грамотами Президії Верховної Ради УРСР (1978), Кабінету Міністрів України (2003 р.). Держдотації не отримує.

Його діяльність у різних аспектах згадується у наукових, дисертаційних дослідженнях,   академічних, вузівських, енциклопедичних виданнях,  антологіях і збірниках творів дитячої літератури.

     
   
Остап ПРУДНИК©2011